Страшна війна продовжує безжально забирати життя наших хоробрих воїнів. Робить це щодня, не жаліючи нікого.
Страшна війна продовжує безжально забирати життя наших хоробрих воїнів. Робить це щодня, не жаліючи нікого…
І сьогодні жителі громади зустріли живим коридором і провели в останню путь ще одного відважного воїна, жителя нашої громади – Зосіменка Володимира Івановича.
Народився Володимир Іванович 07 листопада 1967 року в селі Надлак, де і прожив майже все своє життя. Разом з однолітками розпочав навчання у Надлацькій школі і згодом отримав повну загальну середню освіту. Після школи був призваний до лав Радянської Армії, службу проходив на БАМі. Отримав медаль.
По закінченню служби розпочав навчання в місті Ізмаїл, адже дуже приваблювало його море, судна і все, що з цим пов’язано. Здобув кваліфікацію моториста морського флоту. За збігом обставин у свій великий рейс так і не вийшов. Проте, на цьому не зупинився – продовжив навчання, але тепер уже в місті Кілія, де здобув професію токаря. Після цього кілька років пропрацював на Кілійському суднобудівельно-судноремонтному заводі.
Згодом повернувся до рідного села Надлак. Одружився. Разом із дружиною Вікторією виховали чудових дітей, діждалися онуків, які понад усе любили дідуся.
«Володимир був одним із найкращих сім’янинів, а також надійним другом, відповідальним колегою» – саме так про нього відгукуються колективи СТО, КП «Добробуд», ТОВ «Агро-Прім», в яких він працював.
21 лютого 2023 року Володимир був мобілізований до лав ЗСУ. Відданий військовій присязі на вірність українському народу він мужньо виконував свій військовий обов’язок в боях за Україну і її свободу на Миколаївському, Херсонському, а потім ще й Донецькому напрямку, котрий став для нього останнім.
З 26 лютого 2024 року наш Захисник вважався зниклим безвісти. Понад рік його любляча родина чекала на повернення свого найріднішого, найкращого, найулюбленішого. Чекали… Шукали… Але, на жаль, дарма… У жовтні цього року отримали підтвердження того, що сержант, командир стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини А4718 загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу біля населеного пункту Красногорівка, Покровського району, Донецької області 26 лютого 2024 року.
Дуже важко уявити, яке горе переживають зараз рідні і близькі нашого Героя. Адже це тяжка непоправна втрата. Жодними словами не втамувати цей пекучий біль та не загоїти рани в душі. Сумуємо разом з ними, усією громадою низько схиляємо голови у скорботі.
Від імені всіх жителів громади та усіх військових, зі словами скорботи, суму і щирих співчуттів, звернулисяся до рідних і близьких загиблого представники Надлацької сільської ради та третього відділу Голованівського РТЦК та СП.
Безмежно вдячні воїну за наш захист! У пам’яті кожного з нас Володимир назавжди залишиться позитивним, добрим, світлим чоловіком, котрий дуже любив життя, свою родину, свою Державу.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЮ СЛАВА!
