Кожен із нас пам’ятає той страшний ранок 24 лютого 2022 року
Кожен із нас пам’ятає той страшний ранок 24 лютого 2022 року… Той ранок, коли частина українців прокинулась під звуки вибухів, а частина – під крики «Вставай! Війна почалась!» І далі все, як в тумані…
Більшість із нас не знали, що робити, куди бігти і, взагалі, що буде далі… Знали тільки вони – ті, хто з перших хвилин зібрав свої речі і пішов боронити рідну країну, захищати рідних людей.
Три роки повномасштабної війни. Одинадцять років російсько-української війни загалом. Це роки пекучого болю, який неможливо втамувати. Роки страшних руйнувань. Роки непоправних втрат. Роки відчаю, суму, страху за своє життя і життя рідних людей.
Та попри все ми повинні вистояти, повинні триматися, повинні ще більше згуртуватися і об’єднатися як у перші дні повномасштабного вторгнення. Ми повинні зробити це заради них – тих, хто захищає нас зараз, незважаючи ні на що, і тих, хто поклав свої голови на полі бою заради нас, заради мирного майбутнього України.
За ці роки наша громада втратила 19 найкращих своїх синів – найвідважніших, найхоробріших воїнів. Ми завжди тримаємо у своїй пам’яті кожного з них! А сьогодні уся громада стоїть на колінах і схиляє голови перед безцінним подвигом наших Героїв! Безмежно вдячні кожному за наші врятовані життя! Ніколи не забудемо! І обов’язково завершимо розпочату вами справу – здобудемо перемогу України, перемогу добра над злом!
ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЯМ!!!
