Ротавірус – один з кількох вірусів, що викликають небезпечний гастроентерит у дітей раннього віку: діарея швидко викликає зневоднення, що може призвести до смерті.
Ротавірусна інфекція найчастіше розвивається в зимові місяці (з грудня по травень), але в країнах, що розвиваються, це відбувається цілий рік. Майже кожна дитина віком до 5 років у певний момент буде інфікована ротавірусом як у розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються.
Патофізіологія
Ротавірус, як і інші віруси, що викликають ентерит, в першу чергу вражає клітини епітелію ворсинок тонкої кишки, особливо ті, що знаходяться біля кінчиків ворсинок. Оскільки ці клітини відіграють певну роль у перетравленні вуглеводів і в кишковому всмоктуванні рідини та електролітів, ротавірусні інфекції призводять до порушення гідролізу вуглеводів, що результує погіршенням всмоктування та надмірною втратою рідини з кишечника.
Вірус виділяється у високих титрах у калі ще до появи симптомів і зберігається до 10 днів після появи симптомів.
Епідеміологія
За оцінками, у всьому світі ротавірусна інфекція викликає понад 125 мільйонів випадків дитячої діареї щорічно. Ротавірус є основною причиною дитячого дегідратаційного гастроентериту у всьому світі. Більше 2 мільйонів дітей у віці до 5 років щорічно госпіталізуються через ротавірусний гастроентерит, і з них приблизно 500 000–527 000 помирають від цієї хвороби.
Симптоми
Симптоми ротавірусної інфекції зазвичай починаються протягом 2 днів після зараження і включають наступне:
- Анорексія
- Субфебрильна температура
- Водяниста діарея без домішок крові
- Блювота
- Відчуття спазму в животі
- Зневоднення є загальним симптомом.
Діагностика
Результати фізикального обстеження на ротавірусну інфекцію часто не є специфічними, за винятком ознак зневоднення. Інші результати обстеження можуть включати:
- Посилення «кишкових шумів»
- Запалі очі та/або переднє тім’ячко
- Сухість слизових
- Пелюшковий дерматит, спричинений діареєю
- Тахікардія, яка може бути непропорційною температурі
- Втрата ваги
- Значне зменшення виділення сечі є важливою ознакою, однак це важко виявити у немовлят з підгузниками, тому що велика кількість водянистого калу ускладнює визначення кількості виділеної сечі.
Лабораторне тестування
Ротавірус можна ідентифікувати за допомогою таких методів:
- Імуноферментний аналіз
- Латексна аглютинація
- Електронна мікроскопія
- Культуральний метод
- Інші лабораторні дослідження включають вимірювання рівня електролітів у пацієнтів із важким зневодненням, змінами психічного стану, супутніми судомами, а також вимірювання рівня глюкози біля ліжка у немовлят та у будь-якому віці дитини з присутньою вираженою млявістю.
Лікування
У більшості випадків для ротавірусної інфекції не потрібні ліки. Натомість слід звернути увагу на відповідне споживання рідини та інші консервативні заходи.
Підтримуюче лікування немовлят з ротавірусною інфекцією включає наступне:
- Забезпечення адекватного дихання, виявлення порушень кровообігу та підтримка адекватної циркуляції
- Введення 20 мл/кг ізотонічного розчину хлориду натрію або розчину лактату Рінгера до відновлення об’єму циркулюючої крові у немовлят зі значним зневодненням (загальна потреба в рідині може сягати 60-80 мл/кг).
Підтримка гідратації: Маленькі, часті годування є оптимальним вибором для немовлят із блюванням; після припинення блювання потрібно вводити стандартні суміші на основі сої.
Протиблювотні та протидіарейні препарати мають певні ризики для дітей у молодшій віковій групі, тому за можливості їх краще уникати. Результати деяких останніх досліджень демонструють успішне використання протидіарейних засобів у дітей, але ця практика не отримала широкого поширення. Протидіарейні препарати, як правило, рекомендуються лише у випадках надмірної або тривалої діареї, при якій не встановлено іншої етіології. Протиблювотні засоби також із певним успіхом використовувалися для зменшення блювання у дітей з гастроентеритом. Антибіотики не показані при підозрі на ротавірусний гастроентерит.
Вакцинація
В даний час існує 2 ротавірусні вакцини, схвалені FDA, для захисту від ротавірусного гастроентериту, RotaTeq та Rotarix. Ці вакцини показані немовлятам у віці 6-32 тижнів (RotaTeq) та дітям у віці 6-24 тижнів (Rotarix).
RotaTeq - це п’ятивалентна вакцина, яка містить 5 живих ротавірусів. Схема введення включає три дози, спектр - 4 найпоширеніших серотипи ротавірусу групи А, G1, G2, G3 та G4. Також вакцина містить приєднаний білок P1A (генотип P).
Rotarix захищає від ротавірусного гастроентериту, спричиненого штамами G1, G3, G4 та G9; схема введення - дві дози для немовлят у віці від 6 до 24 тижнів.
Клінічні випробування показали, що кожна вакцина була ефективною на 74-78% у запобіганню ротавірусного гастроентериту, майже у 100% випадків - важкого ротавірусного гастроентериту та госпіталізацій через ротавірусну інфекцію.
