НАЙВИЩА ЦІНА ЗА МИР
Не так ми хотіли б зустрічати наших Захисників… Зовсім не так… Посміхатися б під час зустрічі їх із фронту, а не вмиватися гіркими сльозами… Обіймати їх живих, а не їхні домовини… Дарувати б квіти в руки, а не встеляти ними останній шлях…
Але сьогодні ми зустріли і провели в останню путь ще одного Героя, який до останнього свого подиху захищав нас із вами, який поклав своє життя заради нашого майбутнього - Котова Євгена Олександровича.
Євген Олександрович народився 21 січня 2001 року в селі Надлак. Його виховувала покійна бабуся Валя та батько Олександр Олександрович. Женя був допитливим, дружелюбним хлопчиком, цікавився комп’ютерними програмами.
2007 року, разом з однолітками, розпочав навчання у Надлацькій загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, в якій навчався до 2016. Після отримання свідоцтва про базову загальну середню освіту продовжив навчання в Калигірському ПТУ, де отримав спеціальність механізатора.
2019 року Євген був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. Підготовку проходив у м.Васильків, потім продовжив службу у м.Ніжин. Після звільнення зі строкової служби Євген підписав контракт на продовження служби у Збройних Силах України. 24 лютого 2022 року, коли рашисти «поповзли» на нашу землю, був відправлений на фронт. Євген Олександрович займав посаду гранатометника 1 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини А4699.
До останнього свого подиху Євген був палким патріотом своєї держави, мужньо виконував свій обов’язок в боях за Україну, за її свободу, честь і незалежність. Але, на превеликий жаль, доля внесла свої корективи і відібрала його у нас… Його щире серце зупинилося назавжди…15 травня 2024 року солдат Котов Євген Олександрович, під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новопокровське Покровського району Донецької області, загинув.
Неможливо уявити, що відчувають зараз рідні і близькі нашого Захисника… Жодними словами не можна втамувати цей пекучий біль втрати, загоїти рани душі… Україна втратила ще одного із своїх синів… Схиляємо голови в скорботі… Щиро співчуваємо, сумуємо разом з вами…
Від імені усіх жителів громади висловив співчуття рідним і близьким загиблого сільський голова Руслан Юрійович Садіков, коротко розповів про життєвий шлях юнака усім присутнім. Після нього звернувся до жителів громади військовий комісар Роман Олександрович Бобко та вручив прапор загиблого його батькові. Також до слова було запрошено побратима нашого загиблого Захисника, котрий розповів про те, яким відважним і сміливим був Євген і що на його честь було названо оборонний пункт, на якому він близько доби самотужки тримав оборону проти російської навали.
Світлий образ Героя, Котова Євгена Олександровича, назавжди залишиться в пам’яті кожного, хто його знав. Безмежна вдячність Герою! Вічна слава! Низький уклін!
Вічна пам’ять тим, хто ціною власного життя виборює кожен клаптик нашої землі, хто віддає найдорожче заради усіх нас і нашого майбутнього…
Слава Україні!!
